чатує вітер на останнє листя старого дуба, що своїм корінням тримає схили урвища.
а знизу, по глинищах, по збляклих травах вповзає дим циганського багаття і чутно -
перегукуються люди. за сірою гіркою пеленою строката хустка - жовте і багряне -
з плечей лісів упала їм під ноги. і вся природа схожа на циганку - вродливу, темнооку,
напівголу, в червоному намисті з горобини, з горіховими бубнами в руках
/с/


таки чудные нынче стоят погоды - чистой воды оксиморон )

• 
• 
•