Серед ночі в завірюху стука хтось до хати. — Гей, хазяєчко, чи пустиш переночувати? Документи покажу вам. Я боєць піхоти. Ми в похід ходили вчора. Я відстав від роти. Дві доби блукав у лісі, не знайшов дороги. Дві доби не їв нічого, приморозив ноги. — За дверима чути голос: — Вірю вам прекрасно. Я одна, а ви мужчина. Це мені опасно. — А солдат зубами дзвонить: — Що ж тут опасатись? Я ж два дні не їв нічого. Не почну ж кусатись. — За дверима той же голос: — Та воно-то ясно. Темна ж ніч, а ви мужчина. Це мені опасно. — А солдат: — Та я ж кажу вам, збився із дороги. Дві доби не їв нічого, приморозив ноги… Відчинила жінка двері, просить гостя в хату. Насипає борщ гарячий, подає солдату. З'їв солдат борщу тарілку, ще й добавки просить. Як наївся, розігрівся. — Мабуть, — каже, — досить. Ти чудесна господиня, борщ у тебе класний, І тепер я відчуваю, що стаю опасний.
Рубрика: цитаты взято от Павел

• 
• 
•