[COLOR=darkblue][FONT=Times][I]"Жінка-банкомат"
Вот зацепило...

Коли так скрутно, коли так бідно,
Коли на завтра життя не видно,
Нормальна мати на все готова,
Аби ситніше ставало вдома.

Бере себе та свою торбину
І виїжджає в якусь чужину.
Носити судна, робити в полі,
І не в неволі, і не на волі.

А вдома діти, а вдома мама,
Ремонт потрібен і нова брама,
Синок у школі, у ВУЗі доня,
Най краща буде у них хоч доля.

Уже онуки, їм треба гроші,
Вони ж такі-бо, такі хороші.
Зчепити зуби, забуть про себе,
Адже сім’ї так багато треба.

Роки летіли, життя минало,
Без мами діти повиростали.
Все ззовні добре, комусь завидно,
А серце навпіл – цього не видно…
[/I][/FONT][/COLOR]

• 
• 
•