Дiд приiхав iз села, ходить по столицi.
Мае грошi - не мина жодноi крамницi.
Попросив вiн:
- Покажiть кухлик той, що з краю.-
Продавщиця:
- Что? Чево? Я не понiмаю.
- Кухлик, люба, покажiть, той, що збоку смужка.
- Да какой же кухлiк здесь, еслi ето кружка.-
Дiд у руки кухлик взяв i нахмурив брови:
- На Вкраiнi живете й не знаете мови.-
Продавщиця теж була гостра та бiдова.
- У меня есть свой язик, нi к чему мне мова.-
I сказав iй мудрий дiд:
- Цим пишатися не слiд,
Бо якраз така бiда в моеi корови:
Мае, бiдна, язика i не знае мови.
Павло Глазовий

• 
• 
•